Не варто кричати,
Ти без цього все розумієш,
Не варто, не варто,
Ти поглядом мене грієш.
Вперта юність, нахабна аж жах,
Знову йду щоб з тобою зустрітись,
Немає правди у словах,
Але знов бажаю поглядом твоїм зігрітись.
Не кричатиму я що до віку твоя.
Навіть смерть розлучити невзмозі,
Нам лелека рока знов рахує в гаях,
Клен шумить що росте при дорозі.
Я навчилась любити тебе, також жити,
Знаю певно що варто того,
Я навчилася щасття для тебе у Бога молити,
Мабуть, навіть, не знав ти цього.
Не варто кричати
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117030505715
Свидетельство о публикации №117030505715
Рецензии