Невже для щастя треба така крихта?
Лише тепло, обійми й поцілунки?
Твої слова, немов з небес дарунки,
Що захищають від незгод і лиха.
Невже кохання - це настільки просто?
І не потрібно нам зірок із неба?
Я лиш тобі, з тобою і для тебе
Готова серце ставити під постріл.
Невже доводити, що любиш не потрібно?
Достатньо подивитися у очі,
І я забуду вмить про біль і розпач,
І зрозумію: поруч ти - єдиний.
Чи варто йти кудись? Шукати лиха?
І рахувати, скільки зорь на небі?
Мені для щастя небагато треба:
Лиш поцілунків і обіймів крихту.
невже
© Copyright: Нина Кириллина, 2017
Свидетельство о публикации №117030400102
Свидетельство о публикации №117030400102
Рецензии