Котик з підвіконня стежив за пташками,
Лапкою ловив їх, щось їм говорив,
Був увесь знадвору, линув в світ думками,
Бо багато бачив з підвіконня див.
А коли на сніг ми винесли коточка,
Дременув мерщій він знову у під’їзд.
Із вікна бажалось волі хоч ковточок,
А на «волі» ледве не пролив він сліз.
Котик
© Copyright: Наталья Решетова, 2017
Свидетельство о публикации №117030309904
Свидетельство о публикации №117030309904
Рецензии