А я піддамся тої долі,
Бо вже не йметься сльози лить,
Мої думки - це діти голі,
О, діти, де ж, мені вас діть?
Моя свобода в темній ночі,
Заходиться папери брать,
Й писати ті текста "хороші",
І усе в голос промовлять.
Питати в себе, в ночі, тінях:
"Чом такий біль мене узяв?",
І перед Богом на колінах,
Стояла я слізьми утяв..
Пішла до гаю попитати:
"Чи буде горя мого край?, -
Чи можна хоч вночі приспати,
Мені його?", як той мовчав..
03.03.17.
В себе, в ночi, тiнях..
© Copyright: Катя Александровская, 2017
Свидетельство о публикации №117030308323
Свидетельство о публикации №117030308323
Рецензии