Моему рiдному мiсту

Ось і настала знов Неділя,
Прийшов законний вихідний!
І у цей день спішу на зустріч
До тебе, Київ рідний мій!

Люблю тебе, славетний Київ!
Хоч знаю все життя тебе,
Та ти не втратив з часом здатність
Приємно вразити мене!

Захоплююся і пишаюсь
Красою вулиць, площ, алей
Твоїми храмами святими,
Характером твоїх людей!

Пройдуся неквапливим кроком
По набережній я Дніпра,
Та Володимира святого
Відвідаю ще зранку я.

Потім піду я на Хрещатик,
До Золотих воріт дійду,
В парку Шевченка відпочину,
Звідти до церкви я зайду.

Кожен район має принади,
Приносить радість кожен крок –
Печерськ, Солом’янка, Шулявка – 
Прекрасний будь-який куток!

Твоя історія вражає!
Скрізь бачу я її штрихи –
Бо саме з тебе, моє місто,
Пішло християнство на Русі!

За ті сторіччя, що стоїш ти,
Багато ти переживав –
Давав людей великих світу,
Їх вплив на собі відчував…

Дав світу ти богатирів билинних, 
Великих київських князів,
Художників та музикантів,
Великих вчених й лікарів!

В лихі часи тебе топтала
Щоразу ворогів нога –
Тоді вкривалась рясно кров’ю
Майже уся твоя земля…

Після боїв була руїна,
Не раз ти згарищем ставав –
Та знов як птах міфічний Фенікс            
Із попелу ти повставав!

Хоч давній ти, та не старієш –
Квітучий, вічно молодий!
Живи в віках, мій рідний Київ!
Я мешканець назавжди твій!