Ти - сонечко! Моя матуся!
За тебе в церкві помолюся!
Щоб ти ніколи не хворіла,
Щоб сина ти свого любила.
Далеко я живу від тебе
В сибірському холодному краю,
Ми бачимо одне лиш небо,
Тебе не бачу, сльози ллю.
І схід палає України,
Хто винен? Той загине в прах,
Зробившого з будівль руїни
Скарає Бог або Аллах.
Війна зробила горе в хаті,
Хто не прийшов з війни живий,
Радіють злодії прокляті,
А плаче лиш народ весь мій.
Моя матуся! Що зробилось?
На всій українській землі?
Неначе боги відвернулись
Від усіх людей, від їх сім’ї.
Я бачу горе і згадаю,
Як жили всі в одній сім’ї,
Тепер лиш я вірші складаю
За мир та щастя на Землі.
12.08.2015р.
Свидетельство о публикации №117030305117