.
Одним один... Нестерпно сумно...
Самотність – кара, не ганьба.
В глухий куток життя відсунув
мене Всевишній... Тут журба,
Холодна пустка... Зникли друзі.
Без них ураз мій світ збіднів...
Самотнє дерево у лузі,
Та в серцевині – біль, не гнів.
Самотнiсть
© Copyright: Виталий Меланич, 2017
Свидетельство о публикации №117030304336
Свидетельство о публикации №117030304336
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.