Як посiєш зерна ти пщеницi,
Жита, ячменя
Стає родючою рiдненька
Матiнка земля.
Тому, чо зерна нашi дiти
I щоб їм колосками стати,
Під сонячними променями
Потрібно довго проростати.
А колоски пшениці
Це юність наша молода,
В якій закохаються люди,
До шлюбу їм йти пора.
З одного зернятка народиться
Золотком покритий колосок,
У ньому наші діти проживають,
I їх ми чуєм голосок.
В печі наш коровай спечеться,
На стіл гарячим подається,
Смачного апетиту всім бажаю,
Зі святом вас поздоровляю.
08.10.2013р.
Про хлiб
© Copyright: Николай Шапаренко, 2017
Свидетельство о публикации №117030302132
Свидетельство о публикации №117030302132
Рецензии