Нiч на Iвана Купала

Зорі яскраві на небі засяяли
І освітила місцевість Луна…
Ніч незвичайна на Землю спускається…
Тільки чим саме незвична вона?

Ніч на Івана Купала – це свято,
Яке від пращурів наших прийшло,
Сповнене магії і таємничості,
Що здатне чарами стримати зло!

Тільки цієї чарівної ночі
Папороть в лісі, кажуть, цвіте
А та людина, що квітку здобуде –
Щастя і долю навіки знайде!

Цієї ночі дівчата і хлопці
Гуртом до лісу, до річки прийдуть,
Вдягнуть на себе білі сорочки,
Яскраві віночки із квітів сплетуть…

Будуть вони хороводи водити,
Через багаття велике стрибнуть,
Стануть вони на долю гадати,
Квітку чарівну шукати підуть!

Всі ці обряди – давньослов’янські,
З часів дохристиянських початок ведуть,
Культів язичницьких мають коріння,
Основу, витоки ще звідти беруть.

Проте часи ті давно вже минули,
Канули в Літу славетні роки –
Теперішнє замінило минуле,
Воно розчинилось у часу імлі…

Зараз це свято – скоріше фольклорне,
Давніх обрядів вже втрачена суть…
Але нащадки пращурів давніх
Пам’ять народну в душі збережуть!