Мойдодир перевод на украинский

«Мийдодір»

(Переклад з російської)
(Корній Чуковський)

Ковдра в гору полетіла,
А за нею простиня,
Наче жабка – скрекотушка
Пострибала і подушка,
І не здожену їх я.

Я за свічку,
Свічка – в пічку!

На столі лежала книжка,
Та від мене навтьоки!
Заховалася під ліжко,
Спробуй ти її знайти!

Хочу я напитись чаю
І до столу підбігаю,
Самовар мене злякався,
За дверима заховався,
Руку не потис мою
І побіг, як від вогню.

І чомусь вікно відкрилось,
Це так просто не минеться.
Все навколо закрутилось
І, як колесо, несеться.

Праски всі за чобітками,
Чобітки за  пирогами,
Пироги за прасками,
Дітлахи за казками.

Коцюба  за пояском,
Вертиться усе,  кружляє,
І танцює, і стрибає.

Раптом з маминої спальні
Кривоногий і старий
Вибігає умивальник,
«А ну ти, бруднуля, стій!»
« Ти гидке, ти брудне,
Ти невмите поросятко!
Ти чорніше сажотруса,
Ти на себе подивись,
У тебе на шиї пляма,
І тому втекла піжама,
Руки в тебе теж брудні,
Де ж поділися штани?

Навіть штані, навіть штані
Від бруднулі утекли.

Рано – вранці на світанку
Повмивались мишенята,
Кошенята, каченята,
І жуки , і павуки.

Ти один іще не вмився,
Замазурою лишився,
Повтікали від бруднулі
І панчохи, й чобітки.

Я – Великий Умивальник,
Знаменитий Мийдодір!
Умивальників Начальник
І мочалок Командир!

Якщо тупну я ногою
І гукну своїх солдат,
В цю кімнату чередою
Умивальники влетять.
І загавкають, завоють,
Затупочуть, закричать.

Прочуханку тобі, хлопцю,
Неумитому дадуть,
Прямо в річку, прямо врічку
Вимиватись поведуть.»

Він ударив в мідний таз,
Закричав: «Кара–барас!»

Щітки, щітки затріщали,
Тріскотіли, цокотали.
Мене терти почали,
Примовляли, як могли:
«Сажотруса миєм, миєм,
І від цього ми радієм,
Як із річки вийшли гуси,
Будуть чисті сажотруси;
Тут підскочило і мило
І вчепилось як оса,
Мило, мило, мило, мило,
От тепер яка краса!

Від скаженої мочалки
Я побіг як від ціпка,
Вслід мені кричали галки,
Здійнялася метушня.
Я по вулиці помчався
І до  саду я підбіг,
Та ніде не заховався,
Відбивався скільки міг.

А вона за мною мчиться
І кусає як вовчиця.

Раптом бачу : йде хороший
Мій знайомий крокодил,
Йде із донькою Кокошею
І з синком своїм  Тотошею,
Їх я у парку зустрів.

Він мочалку наче галку,
Наче галку просто з‘їв.
Потім він як закричить,
загарчить,
Як застукає ногами
у цю мить:
«А ну йди додому,
друже мій,
Та лице своє умий»,
каже він.
«А як ні, то налечу», –
каже він,
«Розтовчу і проковтну», –
каже він,
Я побіг по вулиці мерщій
«Умивальнику, лице моє умий»,
Милом, милом, милом, милом,
Я вмивався без кінця,
Змив і ваксу і чорнила
З неумитого лиця.

Повернулися штани,
Де ж ховалися вони?
А за ними пиріжок:
«Покуштуй мене, дружок!»
А за ним і бутерброд,
Він заскочив прямо в рот.
От і книжка повернулась
Разом з зошитом моїм,
І граматика всміхнулась,
Почала кружляти з ним.

Тут великий Умивальник
Знаменитий Мийдодір,
Умивальників Начальник
І мочалок Командир,
Танцював переді мною
І при цьому говорив:
«Ось тепер тебе люблю я,
Ось тепер тебе хвалю я,
Бо нарешті ти, бруднуля,
Мийдодіру догодив!»

Треба всім нам умиватись
І із ним не сперечатись,
Зранку й ввечері завжди,
А нечистим сажотрусам
Ждать біди! Ждать  біди!
З мильниці на мене гляне
Мило біле і духмяне,
Рушничок – мій давній друг,
Так і тягнеться до рук,
Паста й щіточка зубна
На полиці край вікна,
І густий гребінець,
Тут і казочці кінець.

Ми з вами довіримось звичці,
Купатися в морі і в річці,
У озері, в ванні і в бані,
В ставку, в ручаї, в океані.

Усюди й завжди
Вічна слава воді!

29-30.05.2016 р.