Я світа білого не бачу
Коли тебе нема зі мною.
I Богу дякую за вдачу,
Що познайомив нас з тобою.
Тебе я встрів, тебе побачив
I закохався в той же час.
На все життя собі відзначив,
Що доля буде з’єднувати нас.
Подарувала в свято сина
I в січні дочку дарувала.
Кохана ти моя дівчина!
На все життя зачарувала.
Мене з війни ти довго ждала,
I сльози щастя витерала.
Коли вернувся я додому,
Ти обнімала, цілувала.
Я дякую тобі за все,
За роки прожиті з тобою,
За щастя наше дороге
Зв’язавши долею одною.
16.03.2013р.
Коханiй Любочцi
© Copyright: Николай Шапаренко, 2017
Свидетельство о публикации №117030211673
Свидетельство о публикации №117030211673
Рецензии
