Друг – горобець
Я зліпив із пластиліна
Собі друга – горобця,
Наша дружба почалася
І не буде їй кінця,
Я прокинувсь дуже рано,
А горобчик полетів
У кватирку, я на ганок,
Він на гілці вже сидів,
«Хочу жити я на волі
І літати досхочу,
Ти не сердься, ми ж бо друзі,
Як захочеш, прилечу».
Він сидить і просить хліба
Біля нашого вікна,
Друга кращого за нього
У мене нема.
Я зліплю із пластиліна
Світу звірів всіх,
Буде в мене тигр і мавпа,
Слон і носоріг.
Де ці звірі жити будуть,
Де знайду місця?
За вікном я бачу пташку
Друга – горобця.
Я поставлю на поличку
Друзів – звірів всіх,
Хоч вони із пластиліна,
Чую їхній сміх.
18.07.2014 р.
Друг - воробей
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117030107686
Свидетельство о публикации №117030107686
Рецензии