Коник – стрибунець і Вітер
Скаче Коник – Стрибунець
По дорозі навпростець,
По травинках і по квітах,
Сонцем золотим налитих,
А назустріч Вітерець:
«Ти не бійся, Стрибунець,
Влітку зовсім я не злий,
Я веселий і верткий,
Ти сідай мені на спину,
Я з тобою в світ полину,
Ти побачиш ріки, гори,
Звірів схованки і нори,
І гніздечка, і кубельця,
І озер блакитних скельця,
Ми до сонця будем ближче,
Як піднімемося вище».
«Де ти, Вітер-Вітерець?» –
Каже Коник-Стрибунець,
Довго Вітра він шукав,
Кликав його і стрибав,
Засмутився Стрибунець
«Нашій дружбі вже кінець?»
«Ні, - шукай мене у полі,
Будем гратися на волі».
16.07.2014 р.
Конек-попрыгун и Ветер
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117030107663
Свидетельство о публикации №117030107663
Рецензии