Свiт збожеволiв
сценарії вигадуємо...знаходимо акторів...
війна повзе - невиліковною заразою
і скалиться на світ - породжуючи горе...
Війна іде...б,є в бубни...сурмить в горни...
від крові червоніє, запікається земля...
забуло небо чорне -колір свій природній,
а хто така людина на війні - це тля...
Хіба у тлі бувають світлі мрії?
чи відчуває щось? надію...чи любов...
хай мозок з кожним кроком дебіліє
його призначення єдине - лити кров.
Гвинтівки в руки, на кінцівки берці,
у очі -ненависть,а совість -на сміття,
як серце - є, то на сміття і серце,
тут головне -забути каяття.
Забути-що це ,що таке - існує,
Сірко - позиче очі всім підряд,
святішого - гріхами забіснує,
крокуй вперед - не дивлячись назад!
Не треба лічити, війна статист - не точний,
скасує все -і сотні й тисячі,
напийся жовчі...вщерть напийся жовчі,
тримай гвинтівку- міцно на плечі!
Скажи солдате, в тебе запитали?
що хочеш ти?чи хочеш ти війни?
вбивати,чи вмирати,чи втрачати?
я знаю відповідь, солдате - ні.
Руся Ялинська
Свидетельство о публикации №117022707845