Хто сказав, що це вигадки? Ось він – край світу.
Стоїмо, мов кумедні, налякані страуси.
Закриваємо очі руками, як діти,
І здається, від світу ми тут заховалися.
Свіжий вітер вплітає невидиму стрічку.
Страх зника… Від повітря, мов келих, прозорого
Аж захоплює подих …І вибір одвічний
Поміж «так» або «ні» – поміж тишею, гомоном.
Третій є варіант! Раптом виростуть крила –
Злетимо проти вітру над містом і натовпом.
Повернутися в цю метушню божевільну?
Крок у прірву – щоб стати навічно крилатими.
На краю...
© Copyright: Елена Макарчук, 2017
Свидетельство о публикации №117022700287
Свидетельство о публикации №117022700287
Рецензии