Де ця сила?

Навіщо жити? Як це добре знають,
Ті, хто прожив своє і те мале,
Яке от тільки вилупилось з Раю,
Та тільки за усіх мудріш живе!

Чи є у світі правда? Як півроку.
Усе суттєве йде на паралель,
Із нами буде разом тим, що поки,
Повітря видихаємо з легень!

І де ця сила? Божа, що пустує,
І витинає бісики з іскор,
Давай! Мерщій! Я тебе поцілую,
Із часточок зберу твою любов!

А, де ж, минають дні? В якому брані?
Коли заплющу очі, де проснусь?
Який того не розумію намір,
Але з хустинок веретеном вчусь.

27.02.17.


Рецензии