384. Василь Стус. И вдруг поймешь из неоконченного

И вдруг поймешь, что на чужом кресте
твои изображения и ризы,
а скорби, вверивши судьбине-сироте,
ты сам вознес и ты один принизил.


Коли збагнеш, що на чужім хресті
твої знакують креслення і ризи,
а всі жалі, що звірив самоті,
ти сам підніс і сам-один принизив.


Рецензии