У промінні сонця ніжиться віконце.
За вікном нуртують , бавляться струмки.
Вже й зима з весною стрілись між собою,
і пливуть так стрімко, як думки роки.
Та не маю часу, вам скажу одразу
рахувать ретельно дні і місяці.
Бо ж ідей багато , незабаром свято.
і дає завдання мозок мій руці.
Чоловік шепоче, ніжно так лоскоче,
- Я пішов , кохана, з кумом у гараж.
Тільки за поріг він, я беру ослін свій
і мерщій на кухню - жде там "декупаж".
Фарби і серветки, фотки із газети,
горщики для квітів, дерево , метал,
лаки, клей, ганчірки, ґрунт, якісь затірки,
кракелюр - лайфаки правлять в домі бал.
Потім кличу доню і в її долоні
я кладу скарбничку для її прикрас.
-Хай щастить рідненька, подарунок неньки
зберігай як пам'ять про чудовий час.
Подарунок донi
© Copyright: Татьяна Сливко, 2017
Свидетельство о публикации №117022710869
Свидетельство о публикации №117022710869
Рецензии