Гаснуть зорі… Ранкова симфонія,
пробуджає завзяття краси.
Мов пташиний базар, какофонія,
на подвір’ї шумлять голоси.
Спозаранку, церковними дзвонами,
біля Храму зібрали Ходу.
Люди вийшли до сонця з іконами,
зупинити зі сходу орду…
Золоті куполи просиналися,
з гулом міді тремтіла земля.
За молитвою рать об’єдналася,
що старе, що мале немовля.
Молодці юнаки з оселедцями,
старовинні несуть прапори.
Просувається шлях спадкоємцями,
приголублює сонце з гори.
Вишиванки: червоне на чорному,
майорять кольори на груді.
Сивина в убранні неповторному,
непокірливі лиця тверді.
Гаснуть зорі… Ранкова симфонія,
пробуджає хоробрі серця.
Відчувається в небі агонія -
час страждань добігає кінця.
Разом з вірою в Бога, надією,
у душі непокора гуде.
Тільки вчасною, кожного, Дією -
до завершення мова дійде!
Юрій Слащов©25.02.2017
Ранкова симфонiя
© Copyright: Юрий Слащев, 2017
Свидетельство о публикации №117022508458
Свидетельство о публикации №117022508458
Рецензии
