Та звичайнiсть... Маргарита Метелецкая

                Вольный перевод с украинского:

               «В печали и тьме под скалою
               Цветок упованья возрос…»

                Владимир Сосюра

Дан февраль – постигать очевидности…
В стёкла брякает дождь. Или град?..
А на сердце грехи да провинности,
Как летучие мыши, висят…

Ум, цепями сомнения скованный –
Даже сны безответны! – огруз…
Не минуть колеи заколдованной,
И становится ужасом грусть…

Пусть свирелью, Тобою точёною,
Каждый день мой, о Боже, поёт!
Пусть под крышу мне бабочки с пчёлами
Щедро носят нектар – будет мёд,

Чтобы горечь истаяла в сладком
И развеялась тьма без остатка!

__________________________

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/02/23/4365

               «Під скелею в тьмі, у печалі
                задумана квітка зросла…»

                Володимир Сосюра

   Та звичайність трапляється в лютому –
   Дощ у шибку брязчить крижаний...
   В серці біднім, провиною скутому,
   Думи купчаться, мов кажани...

   І пручаються в піняві сумнівів,
   Не знаходячи відповідь в снах...
   Ланцюгами бентежаться проявів
   Гіркоти... Сум вирощують в жах...

   О, Господь! Хай співають сопілками
   Всі хвилини в відміряних днях!
   Хай метелики разом із бджілками
   Мед з нектаром несуть під мій дах,
 
   Щоб зпливло у солодощах лихо
   І розвіялась тьма без'язика !
================================

Фото отсюда: http://www.sunhome.ru/wallpapers/528755