Не зви мене, я більше не вернусь,
втомилось серце болем обливатись.
Краплиною сльози униз зірвусь,
та не дозволю згадкам повертатись.
Не клич мене, хоча й ляка розлука
нестерпним холодом в душі і самотою.
Але прощати зради – більша мука,
це глум один, знущання на собою.
Намарно не гукай, якщо не склалось,
не стало одного життя на двох.
Лише оскома на губах осталась,
а в серці дика пустка, бачить Бог.
Не зви мене, я більше не вернусь,
шляхи назавжди наші розійшлися.
Вже краще в самотині залишусь,
а ти шукай своє, а ще – молися.
23.02.2017
Не зви, не клич i не гукай
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117022400040
Свидетельство о публикации №117022400040
Рецензии
