Закоханi вже не лиходii

Закохані вже не лиходії.

Кохання наче пристрасний танець,
Який запалює сердечні вогні,
В яких ти тонеш немов бранець,
Коли ви в двох пливете у човні,
А серце так тріпоче,
Коли рука в руці,
І вітер щось шепоче,
Чарівній квітці, осяйній.

І ти здивуєшся світанкам,
Які стрічатимеш не з ним,
Хоч любов то диво казка,
Але і у ній буває пастка,
Що спопеляє сотні мрій,
І сльоза знову оживає,
Скочуючись із довгих вій,
Але по при все серце знає,
Без любові - ти лихий змій,
Який охоче промовляє,
І не мрій!
Але ти навмисне,
Піднімайся та іди,
Бо щось в грудях тисне,
Від людської самоти.
21.01.17.

(с) Оксана Олійник


Рецензии
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.