Яка ж вона солодка , співуча та хмільна
Ця наша рідна мова українська.
Прозора й чиста ,як бокал вина,
Вона така ласкава і до серця близька.
Ми засинали з нею під тиху колискову,
І з нею підіймає нас, Шевченка заповіт.
Як неньку найріднішу ,ми захищали мову.
Курликання лелек в ній і вишень дивній цвіт
Відлуння в ній Карпат ,у степу шепіт вітру,
Кохання в ній слова,для дорогих очей.
Із нею жнуть хліби,гончар робить макітру
У травні солов’їна пісня для ночей.
Дивуюсь! Як то можна цю мову не любити?
Нас нею наділили святійші небеса.
Та слава Богу будемо ми далі з нею жити,
В ній пращурів є мудрість,чарівна в ній краса.
Сосєдка О.Д. 21.02.2017р.
Сп вуча та кв туча
© Copyright: Александр Соседка, 2017
Свидетельство о публикации №117022106384
Свидетельство о публикации №117022106384
Рецензии