Вiдображаюся... Нина Трало

                http://www.stihi.ru/2017/02/15/11120



Оригінал:


Відображаюся у погляді-крижині,
Який спинив над нами невблаганний час.
Зникає все на білім світі, окрім нас,
На цій вузесенькій засніженій стежині.

Ні почуттів, ні сподівань нема, ні звуків.
До тебе серце рветься з подихом тепла:
Крижина погляду сльозою потекла
І жар цілунків зігріває наші руки.


Переклад з української Світлани Груздєвої:
               

Отображаюсь я в прозрачном взгляде льдинки,
Повесил что мечом неумолимый час
Над нами…всё исчезнет, кроме нас,
На этой узенькой заснеженной тропинке.

И чувства замерли, надежды смолкли звуки.
К тебе льну сердцем я с дыханием тепла –
И льдинка взгляда вмиг слезою потекла,
Жар поцелуев согревает наши руки.


Рецензии
..трогательные стихи...и перевод твой эту трогательность не потерял! Умница!

Нина Уральская   20.02.2017 18:36     Заявить о нарушении
СпасиБо, что т а к оценила, Ниночка!
Обнимаю признательно:)
я

Светлана Груздева   20.02.2017 23:12   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.