Зацвіли в саду дві квіточки,
Одна білосніжна чистої води
І оченята яскраві як зірочки,
Та завжди усміхнені вони.
Радіє досягненням щодень,
Вміло танцює з подихом пісні,
Та сміх летить, як сонце із жмень,
Відганяючи всі чари зловісні.
Моя ніжна, тендітна ромашко,
Яке ж ти ще зовсім маля,
Моє сонце, маленька комашко,
Люблю тебе більше за життя.
А інша- то смілий чорнобривчик,
Така красуня і така вже велика,
Ти і круть, і верть і милий живчик,
Та все по-своєму робити звикла.
А я так довго на тебе чекала,
Рахувала хвилини до зустрічі,
І ось ти з'явилась, а я й не знала,
Що щастя може прийти уночі.
Та тепер я сама щаслива у світі,
Я почула таке дороге "мама" в житті,
І нехай всі на світі будуть здорові діти,
Та щоб жоден дім не оминали журавлі...
Двi квiточки
© Copyright: Марианна Медзинская, 2017
Свидетельство о публикации №117021912307
Свидетельство о публикации №117021912307
Рецензии