Прийшла весна рос йська
Усюди згарище та попіл .
Вцілілих не видать хатів,
Є безліч виритих окопів.
Страшна скрізь тиша ,ні душі,
Пооденокий лай собак.
Лише живе у шалаші
Людьми забутий одинак.
Скрізь сморід паленго м’яса,
Ось нерозірваний снаряд,
Ікона серед двору Спаса
І чийсь розкиданий наряд.
Чомусь так моторошно стало
Неначе світові кінець.
Комусь на думку лихо впало,
Що вбивство то його взірець.
Хтось вирішив ,що має право
Чужого позбавлять життя.
Та посміхаючись лукаво
В душі немати каяття.
Настане час, розквітне квітка,
Збудує ластівка гніздо.
Та згине горе-цар улітку
І з ним увесь шабаш слідом.
Сосєдка О.Д. 17.02.2017 р.
Свидетельство о публикации №117021802267