Желание одно – залечь на дно,
Холодной белой глыбою – не таять.
Не возвращает терпкое вино
Весенних птиц умчавшуюся стаю…
Декабрьским днём не грезится апрель,
Взлететь – к земле придавленность мешает.
Лишь в тишине звонков твоих свирель
Из спячки, как из смерти, воскрешает.
***
Холодна біла брила в глибині
Неначе кокон замкнутий створила.
Завмерли, як замерзли, у мені
Весняні мрії, прагнення, пориви.
Пригніченість грудневих вечорів
Як павутина, смутком огортає.
Лише дзвінок твій – сопілкОвий спів
Життя моєму серцю повертає.
ID: 703068
26.11.2016
Предзимье
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2017
Свидетельство о публикации №117021811184
Свидетельство о публикации №117021811184
Рецензии
