Кує, кує зозуленька, роки пропонує.
За коханим наречена у саду сумує.
Полетів її соколик боронить Країну,
Бо встромили Україні ножа підло в спину.
Коли знищить супостата, додому вернеться,
Обійме свою милую, любові нап`ється.
І від їхнього кохання підуть сини,дочки.
Тато буде колисати, мати прать сорочки.
Потім свята і весілля,щоб внукам родитись.
А якщо дозволить Боже в світі затриматись,
Правнуків поколисать, та з миром податись.
То яке велике щастя з неба милуватись.
Коли мир і вся родина за столом на лаві,
Батько нарізає хліб, мати варить страви.
Гомін, сміх стоять у хаті, ніхто не сумує,
А зозуленька в садочку, роки їм рахує...
Куе, куе зозуленька...
© Copyright: Дорошенко Константин Петрович, 2017
Свидетельство о публикации №117021704574
Свидетельство о публикации №117021704574
Рецензии
Спасибо, всё поняла без словаря.
С уважением, Татьяна
Татьяна Горошкова Барычева 03.03.2017 13:05 • Заявить о нарушении
С уважением, Татьяна
Татьяна Горошкова Барычева 03.03.2017 13:05 • Заявить о нарушении
