За моїм вікном вже починалася весна,
А в душі дощі боролися з вітрами,
Дивним смутком переповнений сповна,
Знову наодинці я з віршами...
Вже раніше, кажуть, й сонце сходить,
Перші квіти зацвіли давно в садках,
Вже кохання людям б'ється в груди,
А моє навік залишилось у снах.
Про любов, однак, писать не хочу,
Краще розкажу вам про весну,
Про те сяйво, яке сліпить очі,
Про весну чарівну та сумну...
Вперше так прийшла вона раптово,
Я ж її нітрохи не чекав,
Така рідна, та така знайома,
Бо вогонь запалює в серцях.
Моя весно, моя волошкова,
Обійми, зігрій своїм теплом,
Не зламає мене, навіть, лютий холод,
Якщо ти смієшься за моїм вікном...
Весна
© Copyright: Лорелин Фотис, 2017
Свидетельство о публикации №117021711196
Свидетельство о публикации №117021711196
Рецензии