Болить голова вiд мiльйонiв думок
i вип*ю я знов цитрамону.
я зроблю в поетицi ще один крок,
поверну обличчя додому.
На пiвднi, далеко, домiвка моя
зруйнована мамина хата,
в городi незгорана темна рiлля,
порожня хатина у брата..
Хрести замiнили для матерi дах
i мокне у дощ домовина,
сiдае на хрест розхвильований грак
i плаче як мала дитина.
Я хочу заплакати тихо вночi,
коли вже навколо нелюдно,
Я бачу пiднялись колючi кущi,
менi стало важко та сумно.
Всi голови схиляться бiля хрестiв,
я також схилюся додолу.
Навколо багато порожнiх хатiв,
Я знов повернувся додому,
16/02/2017 p
Всi голови схиляться бiля хрестiв
© Copyright: Виктор Антохи, 2017
Свидетельство о публикации №117021611314
Свидетельство о публикации №117021611314
Рецензии
