Чийсь погляд я запам’ятав сьогодні –
ношу весь день, до ночі, у душі...
Той погляд дивний – чарівний рушій
до кращого, до світла, од безодні.
Я колір тих очей не пригадаю,
та не забуду глибини тепло.
Тепло очей у серце увійшло.
А колір... Колір я не пам'ятаю.
Вже скільки раз бувало – гарний колір
впадає в око, а тепла – нема.
Краса – красою, а душа – сама:
чекає глибини, тепла і долі...
Чийсь погляд я запам, ятав сьогоднi
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117021506933
Свидетельство о публикации №117021506933
Рецензии