Кохала коханого жінка кохана,
Хоч і не легко в житті їй було.
Коли він був поруч на крилах літала,
Та Бога хвалила за долю таку.
Хвалила за руки, бо були роботящі,
За те, що так міцно її обіймав.
За те, що для неї був він найкращий,
Він щастя й кохання її дарував.
Хвалила за очі і хоч не дівочі,
Та всеж палали коханням своїм.
За голос весняний, за погляд яскравий,
За сміх, що як диво заходив в їх дім.
Хвалила за губи, за його поцілунки,
Що подихом ніжним стелився у ніг.
За сердце красиве, за його подарунки,
За те, що кохати по другому не міг.
Кохала коханого жінка кохана,
Тому що кохання -це життя неземне.
Відкрила сердечко,на крилах літала,
Стелила дорогу із щастя до ніг!!!
Кохала коханого ж нка кохана
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2017
Свидетельство о публикации №117021407818
Свидетельство о публикации №117021407818
Рецензии