Одного дня я йшов додому,
І край дороги у садку,
Побачив квіточку знайому,
Яскраву, ніжну та струнку.
Я зупинився, повернувся,
Оглянув все, що навкруги,
І на хвилиночку забувся,
У погляді на цвіт краси.
Усе, що було біля мене,
То є прекрасний Рай Землі,
І в думці, словом не збагнене,
І в серці, волею душі.
На другий день я знову глянув,
На квітку, що там розцвіла,
І смуток тут же, в мить зів`янув,
Любов те місце зайняла.
І захотілося мені,
Із нею розцвітати,
Щоби моє життя й її,
Назавжди поєднати.
Тож я зостався у садку,
Де сонечко сіяє,
Яскраву, ніжну та струнку,
Я квіточку кохаю...
Автор: Николай Божовский
Лiлiя
© Copyright: Николай Божовский, 2017
Свидетельство о публикации №117021401427
Свидетельство о публикации №117021401427
Рецензии