І знову лінія вогню відкрита,
І трохи ще і майже вбита,
І серце натерпілось страху,
Хоч голову клади під плаху..
І трохи ще і майже вбита ,
Розлючена, зовсім розбита,
Але ж прокинулась на ранок ,
Зустріла сонячний світанок.
Всього лиш крок і непритомна,
Терпіння чаша майже повна,
І слів підтримки не почую.
Та вже відплачу, відсумую.
І все ж , я вільна непокірна,
Нікому не служу, не вірна,
Усіх любитиму відверто,
То не біда, що майже мертва..
зновулнявогнювдкрита
© Copyright: Потопальская Юлия, 2017
Свидетельство о публикации №117021308120
Свидетельство о публикации №117021308120
Рецензии
