Я вiд любовi не помру сьогоднi...
(я що не день - закохуюсь в земне)...
Над світом слів, що не впадуть в безодню,
Соломинко моя, тримай мене...
Мов нескінченність, ця зимова сутінь...
Весни чекаю, як чекають свят...
Забути хочу...тільки... як забути
Тремтіння те, від маківки до п"ят?
Стрясати тишу не посмію всує...
Я душу не розтну, як чорний мавр...
Весну й любов в безсмертя заримую
І в темну ніч загублю календар...
І хай собі сміється місяць в повінь,
І скрегіт тиші - цвяхом по вікні:
Сьогодні не вмирають від любові -
Вмирають від відсутності її...
Свидетельство о публикации №117021311779
Только любовь всегда с нами. Пусть не из земных источников, но тем сильнее... она из Вышних.
Как ни крутись, но жизнь выводит на дорогу, где есть свет впереди и любовь в сердце.
Не смею философствовать много, все мы взрослые.
Только напишу золотой стих из Нового Завета:"Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне." (Иоанна 3.16)(Библия онлайн Перевод Огиенко)
С уважением.
Тоня.
А.Назаренко 16.02.2017 01:01 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 23.02.2017 09:11 Заявить о нарушении