Мела зима снiгами...
Туливсь до вікон охололий час…
«Вони були щасливими й веселими» -
Це говорилось, мабуть, не про нас.
Мовчить душа, в умовності закована,
Самотній вечір тихо спопелів.
Байдужість, під кохання замаскована,
Ховається в барвисту стрічку слів.
Свидетельство о публикации №117021310487