Десь далеко в Небi синiм
Хмари ніжністю світились,
Промені лилися рясно,
Нарождалось Сонце ясне…
Дрібне зерно оживало,
Прокидалося, що спало,
Гомонілося водою,
Напувалося красою…
Десь далеко в теплім краї
Бралися птахи у зграї,
Випробовували крила,
У політ збиралась сила…
Вітри в мандри закликали,
У пісні Любов вплітали,
Вистеляли шлях додому –
Щоб летілось без утоми…
Десь далеко світ творився,
Миром, спокоєм святився…
Крізь Земні щасливі долі
Вічність й мить єднались в колі…
Все, що є жило, раділо,
Усміхалося, любило –
Сонце сходило неспішно,
Дарувало Світло Вишнє…
11.02.2017
Свидетельство о публикации №117021207759