летим у вирій сонця та думок.
летим так довго і нехутко.
між нами стовікОвий крок,
але нам навіть і нечутно.
і крізь епохи, крізь всі війни,
крізь всі безодні світові.
летим ми, заключивши у обійми
ті коси пам'яті давно уже сіді.
та хто ж згадає нас з тобою?
хіба потрібні ми комусь?!
лиш наше завше вірне слово
розчиниться у космосі. клянусь!
клянусь, що не покину праве діло.
що буду я і далі всупереч іти.
і ось тоді я стану справжньою людиной.
митцем. борцем за чесне слово! назавжди!
Слово
© Copyright: Юлия Юк, 2017
Свидетельство о публикации №117021207292
Свидетельство о публикации №117021207292
Рецензии