Згадай кохана

Вдвох ходили по лукам не скошеним,
Ще й попили водиць джерельну з криниць.
У світанок травневий зарошений,
Радо слухали пісню весняну синиць. 

Ми брели по воді посміхалися,
Відчували довіру любов'ю сердець.
І взаємно на вік закохалися,
Була віра любові не прийде кінець.

Почуття нас ніколи не зрадили,
Вони спадщина є для онуків й дітей.
Їм сердечно любити порадили,
І добро дарувати в житті для людей.

 


Рецензии
Впали росi на покоси,
зацветiлися невколо...
Там дивчiна то шла боса,
Бiлу нiжку проколола...

Екатерина Войловская   10.05.2023 07:06     Заявить о нарушении
Вам, Владимир, также тепла душе и радости сердцу.
Бажаю благости!
С теплом Екатерина

Екатерина Войловская   10.05.2023 08:38   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.