В минуле-назад, на хвильку, хоч ненароком,
Господи благаю - хоча б одним кроком.
Може й не спрвалюсь, біль поглинає,-
Боже ти бачеш - життя сенсу втрачає.
Любити, вірити, надіятись - то попусту слова?
Через що тільки не проходила доля моя.
Знаєш, повірить в таке - не могла,-
Звідки того накопиченого зла?
Лише одним кроком - все знищити можна,
Як йти на те що любов - неспроможна?
Все що будує кохання роками,-
Не виль'ється з душі тоннами сльозами.
Невже найдорожче так просто втрачати?-
То краще лягти і вже помирати.
Бо те з чим не змиритися людьська душа,-
В горі губитиме до кінця життя!
Одним кроком
© Copyright: Юля Дереко, 2017
Свидетельство о публикации №117021110511
Свидетельство о публикации №117021110511
Рецензии
