Я відпускаю страх і біль,
Розчарування та емоції відверті...
Моє обличчя вкрила сіль
І сколихає душу тихий подих смерті…
Ця стигла ніч ввійде в віки,
А я в її обіймах буду царювати.
І згодом виникнуть плітки,
Що я умію на могилах чаклувати…
Я виплакала синь з очей.
Моє волосся прикрашають дикі квіти.
Я беру думи з тих речей,
Які в мені шепочуть сиві мертві діти.
***
© Copyright: Анна Щербак, 2017
Свидетельство о публикации №117020911774
Свидетельство о публикации №117020911774
Рецензии