Іде на захід и на схід,
іде дорога,
Понад десятки тисяч літ,
Під шепіт Бога.
І плавиться сльоза в очах
блакиттю неба,
Там де лани, ліси, де птах,
Де я ще не був.
Моя країна -
Справжня ти та дивовижна,
Як дівчина на самоті
перед заміжжям.
В ней руки, як дві сторони
твоєї долі:
Глибокі риски і дрібні,
Батьків мозолі.
Вдивляюся я навесні
В твої простори,
То - гори, то - сади рясні,
То - синє море.
А влітку їхати куди -
Мені єдино,
Я назавжди, я назавжди –
Твоя дитина.
21.01.17
Патриотичный стихо для школы
© Copyright: Старушечка Хохлушечка, 2017
Свидетельство о публикации №117020812234
Свидетельство о публикации №117020812234
Рецензии
