Білим снігом криє місто
Щиросердная Зима.
Посвітлішало, і чистий
Дух нас ніжно обійма.
Чистять нам прохід лопати,
На підході – самосвал.
Забіліло, щоб почати
Все, як вперше, шанс ти мав.
Хай пухнаста ковдра біла
Сліпить очі до сльози,
Погляд змінимо – й до діла
Доленосної доби!
Сила Альфи у Омегах,
Що, очистивши серця,
Разом зоряним ковчегом
СЛОВО понесуть Отця.
Слово цільне й променисте
Нас окрилює до дій.
Як сніжинки в снігопаді,
Поринаєм в вир подій…
Вишність сенсу відчуваєм,
Все заповнюєм украй.
Україні відкривають
Дні прийдешні сил розмай.
Є можливості піднятись
З хвилі болю, смутку й чвар
Над ефірність – у ментальність,
Діяти, як Аватар:
По-новому ладить щастя,
Ще нечуване людьми.
Вийти з бідності напасті,
Вийти з рабства та пітьми
У Високе Піднебесся
До Реальності буття
Милосердним чистим серцем
Ясним поглядом Творця!
Заснижило
© Copyright: Екатерина Ковалевская, 2017
Свидетельство о публикации №117020610093
Свидетельство о публикации №117020610093
Рецензии
