Увійди у мою відкриту душу,
Заглянь тишком у мій сон,
Я онімію, з місця не зрушу,
І зіллються серця в унісон.
Ти знаєш, мені тебе бракує,
Лиш фото роздивляюся щодень
А серце то плаче, то сумує,
Не допомагають ноти із пісень.
І тут ще мить і знову подих,
Та знову він почавсь без тебе,
І немає запитань вже жодних,
Які колись тримали біля мене.
Та до тебе тягне все одно,
Немов тим прозорим магнітом,
Ось кохання, значить таки воно
І ти став для мене всім світом...
Нужбо, не вагайся ні хвилини,
Схопи мене і більш не відпускай,
Бо ж життя минає, швидкоплинне,
А ми втечемо разом в небокрай...
Не вiдпускай мене
© Copyright: Марианна Медзинская, 2017
Свидетельство о публикации №117020511651
Свидетельство о публикации №117020511651
Рецензии