я молода, а вже гр шна
грішна я перед богом і собою..
у серці розквітаюча весна,
а зовні - я іще з зимою.
і хтось пита причину суму,
та відповідь ніколи я не дам.
лиш очі відведу від цього шуму,
піду шукати долі я десь там.
я тут стороння - це прекрасно знаю.
моє все краще, мабуть, не прийшло.
та буду я чекати ту барвисту зграю,
що зватиме мене поезії крилом.
я прагну жити, а не існувати!
кохання прагну, дружби і добра.
та я, напевно, пізно почала про це кричати,
бо далі - думки перетворюють в покірного раба...
Свидетельство о публикации №117020409207