Образ мамы

Коли при спогадах я очі закриваю,
То бачу образ матері здаля.
Не молодої - лише ту ,що пам ’ятаю,
Оту, що скроні вже покрила сивина.
І скільки б мені років не було,
Та все мені іще здається,
Що зараз мама увійде,
І ніжно, ніжно посміхнеться.
Обніме лагідно мене,
Погладить, як маленьку, по голівці
І скаже: ” Ти не плач, усе мине,
Бо все минає із роками і по віці”.
Я згодна з цим — з роками все мине,
Та тільки смуток увійде до серця.
І все життя, як вітер промайне,
Як той промінчик, що іде від сонця.


Рецензии