Моєї мами рідна мова,
Немов росинка на кущі,
Тремтить повільна і чудова,
Неначе музика душі.
Я божеволію без тями,
Милуюсь фарбами перлин,
Коли лунає голос мами
Відлунням цілих поколінь.
Тернистий шлях веде до волі,
Без сумніву і без надій.
О, скільки мук, о, скільки болі
Непередбачених подій!
Віками виснажене слово,
Мов своєрідне немовля,
Я буду пестувати знову,
Щоб відродилася земля.
Бо в серці назавжди єдині,
Неначе сплетена коса,
Чарівна постать України
І мови рідної краса.
Рiдна мова
© Copyright: Анатолий Рычагов, 2017
Свидетельство о публикации №117020210159
Свидетельство о публикации №117020210159
Рецензии
