Ось народився хлопчик...

Ось народився хлопчик,
Ріс, колисався в колисці,
Мама купала сина
У чорнобривцях, в любистку.
Хлопчик підріс і мріяв,
Як всі на світі діти –
Бігать в росі стежками,
Сонце в долоні ловити.
Тільки сховалось сонце
У чорних димах та сизих,
Пасмо вогню відбилось
В росах тривожних, чистих.
Замість книжок у руки
Хлопчик взяв автомата,
І провела його в вічність
Ще молода сива мати.
І не спинилась планета.
І не осипались зорі.
Просто на горе більше
Стало у морі горя.
Ніби і не родився,
Ніби й не був той хлопчик.
Вилетів з рідної стріхи
Сірий малий горобчик.
Та недаремно плаче
Небо похмуре і грізне –
Десь народився хлопчик…
Хтось почина нові війни…

Ольга Соколовська ©


Рецензии