Доле моя, що навмання...
Кричати... долі навмання.
Сліпа? Німа? Майже нема.
Та треба жити.Тільки жити!
Любити небо. Доля,-щастя.
Йти спотикаючись.Не впасти.
Бо вряд... чи хто і підійме.
Крізь твань болота,очманіли.
О,горе! Серця біль сприйняв.
Доле моя,що навмання...
Вірою,в спеку...огрубіли.
Чи хто,обняв?
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №117013109576