Бабуся вишивала рушники,
Любисток садила і м»яту,
А на городі жовті соняшники
Мрійливо дивились на хату.
Бабуся доїла корову,
Стареньку, сумну і спокійну,
А жовті квітки гарбузові
Її усміхались із тину.
Бабуся любила сонце
І золоті чорнобривці,
Та тільки чомусь у коси
Впліталися срібні нитки.
Ми часто були неуважні,
Не вміли її зрозуміти,
І, може, тому й недобачили,
Що встигла вона постаріти.
Ольга Соколовська ©
Бабуся
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117013008996
Свидетельство о публикации №117013008996
Рецензии